ПЕРЕЛІК нормативно-правових документів:

• Конституція України

• Всесвітня декларація про забезпечення виживання, захисту та розвитку дітей 30.09.2000

• Декларація прав дитини 20.11.1959р

• Конвенція ООН про права дитини 27.09.1991р

• Сімейний кодекс України

• Закон України "Про освіту"

• Закон України «Про охорону дитинства»

• Закон України "Про дошкільну освіту»

• Закон України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"

• Закон України «Про попередження насильства в сім′ї

• Закон України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам»

• Закон України «про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю»

• Закон України «Про молодіжні та дитячі громадські організації»

• Національна програма правової освіти населення», затверджена Указом Президента України від 18.10.2001 р. № 992/2001;

• Указ Президента України «Про Національну програму «Діти України» від 18.01.1996 р. № 63/96;

• Указ Президента України «Про питання щодо забезпечення реалізації прав дітей в Україні» від 16.12.2011р. № 1163/2011;

• Указ Президента України «Про додаткові заходи щодо захисту прав та законних інтересів дітей» від 04.05.2007р. № 376/2007;

• Указ Президента України «Про додаткові заходи щодо вдосконалення соціальної роботи з дітьми, молоддю та сім’ями» від 23.06.2001р. № 467/2001;

• Указ Президента України «Про додаткові заходи щодо посилення соціального захисту багатодітних і неповних сімей» від 30.12.2000р. № 1396/2000;

• Указ Президента України «Про заходи щодо забезпечення захисту прав і законних інтересів дітей» від 05.05.2008р. № 411/2008;

• Указ Президента України «Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей» від 11.07.2006р. № 1086/2005;

• Наказ Міністерства Освіти і Науки України «Про впровадження принципів гендерної рівності в освіті» від 10.09.2009 р. №839

• Наказ Міністерства Освіти і Науки, Молоді та Спорту України від «Про заходи щодо забезпечення реалізації прав дітей в Україні»

Шановні батьки!

Кожна дитина має право:

– На рівень життя необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку.

– На захист здоров’я та медичне обслуговування.

– На захист від поганого поводження з боку батьків або тих хто забезпечує за ними догляд та від відсутності їх турботи про дитину.

– На захист від жорстокого, або принижуючого гідність людини поводження чи покарання.

– На захист від сексуальних домагань.

– На проживання з батьками та на підтримку контакту з батьками в разі їх розлучення.

– На свободу думки, совісті, віросповідання.

– На особисте життя, на недоторканість житла, таємницю кореспонденції.

Коли порушуються права дитини?

– Коли не має безпеки для її життя та здоров’я.

– Коли її потреби ігноруються.

– Коли не задовольняються її основні потреби.

– Коли, щодо дитини, спостерігаються випадки насильства або приниження.

– Коли порушується недоторканість дитини.

– Коли завдається шкода здоров’ю дитини.

– Коли дитину ізолюють.

– Коли вона не має права голосу у процесі прийняття важливого для сім’ї рішення.

– Коли вона не може вільно висловлювати свої думки і почуття.

– Коли її використовують у конфліктних ситуаціях з родичами.

– Коли дитина стає свідком приниження гідності інших людей.

– Коли навіюють страх за допомогою жестів, поглядів, погроз фізичного покарання.

– Коли дитину залякують, використовуючи при цьому суспільні установи (міліцію, церкву, спецшколу, колонію, лікарню).

– Коли порушують статеву недоторканість дитини.

– Коли контролюють її доступ до спілкування з ровесниками, дорослими, родичами, одним із батьків, якщо немає рішення суду.

– Коли використовують дитину, як засіб економічного торгу під час розлучень, поділу майна.

– Коли дитині не надається право робити помилки.

Діти, права яких порушуються, часто стають соціально і психологічно дезадаптованими.

Що батьки можуть зробити для своєї дитини?

– Пам’ятати, що дитина це окрема особистість, яка має свої власні почуття, бажання, думки, потреби, які належить поважати.

– Забезпечити її безпеку, навчити поводити себе безпечно.

–Не допускати фізичної і словесної агресії по відношенню до дитини та інших людей.

– Знайти час для щирої розмови з дитиною кожного дня, ділитися з дитиною своїми почуттями і власними думками.

– Пам’ятати про її вік та проте, та його особливості.

– Залучати її до обговорення тих сімейних проблем, які можуть для неї доступними.

– Залучати дитину до створення сімейних правил.

ПАМ’ЯТАЙТЕ!

Дитина буде поважати права інших людей, якщо поважатимуть і її права.