Національно-патріотичне виховання

Патріоти́зм(грец. співвітчизник, patrís — батьківщина, Вітчизна) — це любов та відданість Батьківщині, прагнення своїми діями служити її інтересам. Слово прийшло з грецької, що означає земля батька, предка.

Патріотизм передбачаєгордість за матеріальні і духовні досягнення свого народу, своєї Батьківщини, бажання збереження її характерних особливостей, її культурного надбання та захист інтересів своєї громади, народу в цілому.

Історичне джерело патріотизму— це формування прив'язаності до релігії в традиціях своїх предків, землі свого народження, рідної мови, народних традицій та культури.

Любов до Вітчизни починається з любові до своєї Малої Батьківщини – місця, де людина народилася.У цьому зв’язкувеличезного значення набуває визначення мети, завдань, змісту та засобів патріотичного виховання дітей дошкільного віку.

Основні завдання патріотичного виховання дошкільників:• формування любові до рідного краю (причетності до рідного дому, сім'ї, дитячого садка, міста);• формування духовно-моральних взаємин між людьми;• формування любові до культурного спадку свого народу;• виховання любові, поваги до своїх національних особливостей;• почуття власної гідності як представників свого народу;• толерантне ставлення до представників інших національностей, до ровесників, батьків, сусідів, інших людей.

Без любові до Батьківщини, готовності примножувати її багатства, оберігати честь і славу, а за необхідності — віддати життя за її свободу і незалежність, людина не може бути громадянином. Як синтетична якість, патріотизм охоплює емоційно-моральне, дієве ставлення до себе та інших людей, до рідної землі, своєї нації, матеріальних і духовних надбань суспільства.Важливим напрямом патріотичного виховання є прилучення до народознавства —вивчення культури, побуту, звичаїв рідного народу.

Патріотичні почуття дітей дошкільного віку засновуються на їх інтересі найближчого оточення (сім'ї, батьківського дому, рідного міста, села), яке вони бачать щодня, вважають своїм, рідним, нерозривно пов'язаним з ними. Важливе значення для виховання патріотичних почуттів у дошкільників має приклад дорослих, оскільки вони значно раніше переймають певне емоційно-позитивне ставлення, ніж починають засвоювати знання.

Патріотизм як моральна якість має інтегральний зміст. З огляду на це в педагогічній роботі поєднано ознайомлення дітей з явищами суспільного життя, народознавство, засоби мистецтва, практична діяльність дітей (праця, спостереження, ігри, творча діяльність та ін.), національні, державні свята.

Основні напрями патріотичного виховання дітей дошкільного віку:

—формування уявлень про сім'ю, родину, рід і родовід;

— краєзнавство;

— ознайомлення з явищами суспільного життя;

— формування знань про історію держави, державні символи;

— ознайомлення з традиціями і культурою свого народу;

— формування знань про людство.

Методи і форми роботи з патріотичного виховання:

• Екскурсії вулицями рідного міста, до історичних пам'яток, визначних місць
• Розповіді вихователя
• Бесіди з цікавими людьми
• Екскурсії
• Спостереження
• Дидактичні, сюжетно-рольові ігри
• Заняття з циклу «Історичні цікавинки»
• Розгляд ілюстративних матеріалів
• Читання та інсценування творів художньої літератури
• Слухання народної, класичної, сучасної музики
• Розглядання творів образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва
• Розв'язування проблемних ситуацій
• Запрошення членів родин у дитячий садок
• Спільні з родинами виховні заходи
• Виставки, конкурси
• Свята, розваги