Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 446 Харківської міської ради

Розвиток правової свідомості особистості це довгий, складний і суперечливий процес, що триває практично все життя людини. Первинні уявлення про соціальні норми поведінки людей, про необхідність певного порядку в людських взаєминах засвоюються в дитинстві, ще в дошкільний період. У дошкільні роки найбільш активно формуються погляди, життєві позиції. типові мотиви поведінки особистості. І від того, яке розуміння права і ставлення до нього виробляється в цей період становлення особистості, багато в чому залежить і подальша поведінка людини у правовій сфері. На основі загального уявлення про соціально-правові явища і шляхом впливу на інтелектуальну, емоціональну і вольову сфери правосвідомості в дошкільному віці, на наш погляд, можливим є формування:

• шанобливого ставлення до встановлених правил поведінки;
• усвідомленого підпорядкування прийнятому правомірному стандарту поведінки;
• розуміння моральної і правової відповідальності за свої вчинки та поведінку, а також особистої відповідальності за вчинені порушення правил;
• установки на надання – допомоги працівникам правоохоронних органів, які здійснюють діяльність з припинення і попередження правопорушень;
• установок, що перешкоджають податливості кримінальним та асоціальним впливам;
• неприйняття насильницьких і інших асоціальних (незаконних) дій відносно людей, тварин, об’єктів навколишнього середовища з формуванням на цьому матеріалі правових переконань;
• ціннісної значимості сім’ї та доброчесного відношення до рідних і близьких;
• ціннісних уявлень про розсудливі і корисні форми відпочинку.

ЦІЛІ І ЗАВДАННЯ
правового виховання

Правове виховання дітей дошкільного віку спрямоване на формування основних блоків функціональних компонентів структури їх правосвідомості:

• логіко-нормативного (елементарні знання дітей про свої права і обов’язки, тобто правова інформованість, розуміння соціально схвалюваних правил поведінки);
• емоційно-образного (суб’єктивне ставлення дитини до правил поведінки, ціннісне їх сприйняття, адекватна оцінка своїх і чужих вчинків з точки зору діючих правил поведінки);
• принципово-вольового, чи поведінкового (прояв активності в ситуаціях, коли необхідно керуватися соціальними правилами поведінки; реалізація правосообразної поведінки в різних видах діяльності, дотримання заборон і виконання обов’язків).

Модель організації правового виховання в дитячому садку, заснована на соціальному партнерстві дошкільного навчального закладу з батьками, вимагає створення умов для підвищення рівня правової культури всіх учасників правовиховного процесу, збудованого в єдину систему, підкріпленого достатнім змістовним і наочним матеріалом.

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ
правового виховання

• створення умов для формування у дітей правової компетентності;
• ознайомлення з соціально-правовими нормами і правилами поведінки у формі, що відповідає віку;
• формування у дітей: соціальної відповідальності, здібностей розуміти і оцінювати свою поведінку і вчинки оточуючих людей, навичок спілкування в різних ситуаціях з орієнтацією на ненасильницьку модель поведінки;
• виховання у дітей шанобливого і терпимого ставлення до людей незалежно від їх походження, расової та національної належності, мови, статі, віку, особистісного та поведінкового своєрідності, в тому числі зовнішнього вигляду і фізичних вад;
• сприяння процесу формування у дітей: почуття власної гідності, своєї думки і навичок його вираження, умінь конструктивного вирішення конфліктів і суперечок; виховання поваги до гідності і думки іншої людини;
• створення в дошкільному навчальному закладі правового простору і умов для підвищення кваліфікації вихователів у сфері правового виховання;
• підвищення рівня правової культури педагогічного складу дошкільного освітнього закладу та батьків дітей, які відвідують дитячий сад;
• створення умов для організації взаємодії сім’ї та дошкільного навчального закладу з питань правового виховання та залучення батьків у правовиховний процес;
• підвищення рівня соціально-правової захищеності дітей як в дошкільному навчальному закладі, так і в сім’ї;
• формування у батьків розуміння відповідальності сім’ї за дитину,за дотримання його прав, необхідності створення в родині взаємин, заснованих на розумінні, турботі, ненасильницьких способи спілкування;
• надання необхідної допомоги сім’ям у здійсненні правовиховної діяльності.

Процес розуміння і внутрішнього прийняття дитиною соціально-правових явищ довготривалий і важко піддасться оцінці. При регулярній роботі з дітьми можна наочно переконатися в позитивних змінах в їх відношенні до себе і до інших людей, у зниженні рівня агресії у дітей, в сформованість у дітей власної думки, у зміні підходів до вирішення конфліктів і суперечок.

Реалізація програмних цілей і завдань дозволить: створити освітній простір для підвищення правової компетентності педагогічного складу та правового виховання дітей, залучити до правовиховної діяльність батьків.

Для вирішення поставлених цілей і завдань правової діяльності у дошкільному навчальному закладі необхідно здійснювати за трьома напрямками: з педагогічним складом, з батьками, з дітьми.

Успішність правового виховання в дошкільному освітньому закладі багато в чому визначається відповідною кваліфікацією педагогічних кадрів. Рівень підготовленості вихователів до здійснення правового виховання залежить від якості організованої в дитячому саду діяльності з підвищення кваліфікації педагогів як організаторів правового виховання та їх правової культури.

Педагогам необхідно враховувати, що правове виховання не повинно бути повчальним, тому що неможливо сформувати у дітей ненасильницьке ставлення до інших людей, повагу до людини та її прав, якщо заняття будуть проводитися в авторитарному стилі.

Педагогічна тактика правовиховної діяльності вихователя як з дітьми, так і з їх батьками повинна будуватися не на категоричних судженнях, а на переконанні і доброзичливому обговоренні.

У практиці правовиховної діяльності педагогів неприпустимі впливи на дошкільників, що ображають їхню людську гідність, жорстокі покарання, грубі окрики і т.п.

Найбільш перспективним є проведення правовиховної роботи з дошкільниками на позитивних прикладах, стосовно яких у дітей виникає бажання наслідувати.

Роль педагога дошкільного навчального закладу як організуючого початку правового виховання в системі вихователь − дитина − батьки полягає не тільки у формуванні у дітей елементарних уявлень про правила поведінки, права та обов’язки, а й у створенні умов їх практичного застосування як в дошкільному навчальному закладі, так і в родині.

Правове виховання в дитячому саду відбувається більш успішно при використанні пошуково-експериментальних, ігрових, проблемних, практичних методів, що робить цей процес особистісно-значущим.

На заняттях з правового виховання дошкільнят доцільно використовувати види діяльності, в яких діти долучаються до рішення простих творчих завдань: відгадати, відшукати, розкрити секрет, скласти, змоделювати і т.п.

Мотиваційно-інформаційний, інформаційно-дійовий та контрольно-оцінювальний етапи програми націлюють на те, щоб дошкільнята з пасивних, бездіяльних спостерігачів перетворилися на активних учасників пізнання соціально-правового життя суспільства на власному досвіді в конкретних справах, вчинках.

ДИДАКТИЧНІ ІГРИ
з правового виховання

ГРА «ЯК ТЕБЕ ЗВАТИ?»

Мета:Усвідомлення дітьми того, що кожна людина має ім’я та по батькові.

Правила гри:Малята стають колом, кожен передає «сердечко» і називає того, хто стоїть поруч, пестливим іменем. Останнім у колі опиняється вихователь. Вихователь привертає увагу дітей до того, що його ім’я прозвучало разом із по батькові. Пояснює, що дорослих називають на ім’я та по батькові на роботі, а на ім’я – лише близькі люди.

А як вас називатимуть, коли ви станетедорослими?
Вихователь передає сердечко і кожен називає себе на ім’я та по батькові.

ГРА«МІЙ ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ»

Мета:Усвідомлення дітьми того, що діти однієї вікової групи мають різні дати народження.

Правилагри:Вихователь пояснює призначення круга поділеного на чотири сектори: зима, весна, літо, осінь. Пропонує дітям розмістити свої фотографії в секторах за датою народження та поділитися на чотири команди.
Завдання:Придумати, якими плодами (овочами, фруктами, ягодами) іменинники частуватимуть своїх гостей. Діти колективно вибирають і викладають плоскі зображення на круг, що символізує тацю.

ГРА «Я І МОЯ РОДИНА»

Мета:Усвідомлення взаємопов’язаності людей у родині, свого місця у сім’ї відносно старших і молодших.

Словник: сім’я, тато, мама, брат, сестра, бабуся, дідусь, син, дочка, онук, онучка.

Правила гри:Вихователь підводить дітей до висновку, що у кожного з них є родина. Пояснює, що родини бувають різні за складом, кількістю дітей і дорослих. Вправляти малят в називанні себе онуком, братом, сином, або онукою, сестрою, дочкою

Завдання:
Малюк вибирає матрицю, яка на його думку відповідає складу його сім’ї. Навпроти зображення дитини ставить літеру «Я» і далі пояснює: «для мами я дочка, для бабусі я – онука, для брата я – сестра».

Складання розповіді про свою родину(прізвище, ім’я по батькові членів сім’ї, рід занять, як відпочивають удома).

ГРА: «І ЦЕ ЧУДОВО!»

Мета:Усвідомлення відповідальності перед своїми близькими, осмислення дієвого піклування.

Правила гри:Малята стають колом. Вихователь дає зразок мовлення: «Мене звати Віра Іванівна. Я люблю частувати свою родину смачними пирогами». Діти роблять жест схвалення (великий палець відігнуто і піднято вгору, інші стиснуті в кулак) і хором промовляють: «Іце чудово». Кожен малюк неодмінно повідомляє щось пов’язане з його піклуванням про свою сім’ю і отримує схвалення дітей.

ГРА«СОНЕЧКО ВЕСЕЛЕ – СОНЕЧКО СУМНЕ»

Мета:Усвідомлення дітьми того, що кожна людина має права і їх не можна порушувати. Про це треба пам’ятати.

Правила гри:Гра використовується як частина заняття під час ознайомлення з правами дитини, їх закріплення. Вихователь пропонує дітям пригадати, які права були порушені в казках: Г.АНДЕРСЕНА «Гидке каченя»; Ш.ПЕРО «Червона Шапочка»; Українська народна казка «Коза – дереза».Вихователь пропонує дітям викладати промінці до веселого або сумного сонечка, відповідно моральної ситуації в казці: До якого сонечка ми звертаємось?