Я рада вітати вас на сторінці

інструктора з фізичного виховання !

Аліна

  • Наказ МОН України "Про затвердження Положення про організацію фізичного виховання і масового спорту в дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах України"від 02.08.2005 N 458
  • Лист МОН України від 02.09.2016 № 1/9-456 «Щодо організації фізкультурно-оздоровчої роботи у дошкільних навчальних закладах»
  • Лист Міністерствавід 23.05.2012 №1/9-413 "Про організацію фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільних навчальних закладах у літній період"

Дошкільний період є одним з найбільш відповідальних періодів життя людини у формуванні фізичного здоров’я і культурних навиків, що забезпечують його вдосконалення, зміцнення і збереження в майбутньому.

Сьогодні відомо: 40% захворювань у дорослих були «закладені» в дитячому віці, в 5-7 років. Саме тому дошкільне фізичне виховання повинне формувати рівень здоров’я дитину і фундамент фізичної культури майбутньої дорослої людини, в які входить наступне:

-позитивне відношення дітей до фізичних вправ, ігор і загартовуючих процедур, до правил особистої гігієни, дотримання режиму дня;

-початкові знання, пізнавальний інтерес до фізичної культури;

-початкові навики природних рухів загально-розвиваючого характеру, основи ритміки, правильної постави, уміння орієнтуватися в просторі, участь в колективних діях (іграх, танцях і святах), культура поведінки, самостійність, організованість і дисциплінованість;

-навики самообслуговування, догляду за інвентарем для занять і т.д.

Правильне фізичне виховання дітей – одне з провідних завдань дошкільного закладу. Хороше здоров’я, одержане в дошкільному віці, є фундаментом загального розвитку людини. Ні у якій інший період життя фізичне виховання не пов’язане так тісно із загальним вихованням, як в перші шість років. В період дошкільного дитинства у дитини закладаються основи здоров’я, довголіття всебічної рухової підготовленості і гармонійного фізичного розвитку. Хвороблива, відстаюча у фізичному розвитку дитина швидше стомлюється, у нього нестійка увага, пам’ять. Ця загальна слабкість викликає і самі різні розлади в діяльності організму, не тільки веде до пониження здатності, але і розхитує волю дитини. Недаремно видатний педагог В.А. Сухомлинський підкреслював, що від здоров’я, життєрадісності дітей залежить їх духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність в знаннях, віра в свої сили. Тому украй важливо організовувати заняття фізичною культурою саме в дитинстві, що дозволить організму накопичити сили і забезпечити надалі всебічний гармонійний розвиток особи.

Теорія фізичного виховання дітей дошкільного віку враховує можливості працездатності організму, виникаючі інтереси і потреби, форми наочно-дієвого, наочно-образного і логічного мислення, своєрідності переважаючого виду діяльності, у зв’язку з розвитком якої відбуваються найголовніші зміни в психіці дитини і готується перехід дитини до нового вищого ступеня його розвитку. Відповідно до цього теорія фізичного виховання дітей розробляє зміст всіх форм організації фізичного виховання і оптимальної педагогічні умови його реалізації.

Пізнаючи і враховуючи закономірності потенційних можливостей дитини кожного вікового періоду, теорія фізичного виховання передбачає вимоги науково обґрунтованої програми всього виховно-освітнього комплексу фізичного виховання (рухові уміння і навики, фізичні якості, деякі елементарні знання), засвоєння якої забезпечує дітям необхідний рівень фізичної підготовленості для надходження в школу.

Разом з тим передбачається дотримання строгої послідовності при засвоєнні дітьми програми з урахуванням вікових особливостей і можливості дитини кожного періоду його життя, стани нервової системи і всього організму в цілому.

Фізичне виховання комплексно вирішує задачі розумового, етичного, естетичного і трудового виховання.Здійснювати фізичне виховання дітей, це означає:

  1. Уміти аналізувати і оцінювати ступінь фізичного здоров’я і рухового розвитку дітей;
  2. Формулювати завдання фізичного виховання на певний період (на приклад, на навчальний рік) і визначати першорядні з них з урахуванням особливостей кожного з дітей;
  3. Організувати процес виховання в певній системі, вибираючи найбільш доцільні засоби, форми і методи роботи в конкретних умовах;
  4. Проектувати бажаний рівень кінцевого результату, передбачаючи труднощі на шляху до досягнення мети;
  5. Порівнювати досягнуті результати з початковими даними і поставленими завданнями;
  6. Володіти самооцінкою професійної майстерності, постійно удосконалюючи його.

Встановлена пряма залежність між рівнем рухової активності дітей і їх словарним запасом, розвитком мови, мисленням. Під дією фізичних вправ рухова активність в організмі зростає синтез біологічно активних з’єднань, які покращують сон, сприятливо впливають на настрій дітей, підвищують їх розумову і фізичну працездатність. Дитина за своєю природою готова постійно рухатися, в русі вона пізнає світ.

Кiлькiсть переглядiв: 0